Важся коми йӧзкостса ворсӧмъяс ловзьӧдім, кор чукӧртчылісны коми бать-мам да налӧн челядьыс Ёртасян керкаын.
Быд тӧлысьлӧн коймӧд шойччан лунӧ "Шуда котыр" клуб чукӧртчылӧ аслас уджтасӧн, медым челядькӧд ӧтвыв коллявны кадсӧ да та дырйи нӧшта на и варовитны комиӧн. Важӧнкодь нин эг ворслывлӧй, и со шуим казьтыштны пӧль-пӧчлысь ворсанторъяссӧ.
Коді важӧн нин волывліс "Шуда котырлӧн" уджтасъяс вылӧ, найӧ чолӧмасисны ӧта-мӧдыскӧд важся тӧдсаяс моз да пыр жӧ и пызйисны-котралісны отаинті. Майбыр, Ёртасян керкалӧн Ыджыд жырйын вӧлі кӧні кок веськӧдны. На бӧрся вӧтчисны и посниджыкъяс - ар кыка ныв-зон. Ризъялісны - унатор налы оз и ков шуны.
Челядькӧд ворсім час чӧж. "Ӧшкӧ-бабӧысь" ворсігӧн ёна жӧ и котралісны челядьыд - пышъялісны, медым не сюрны гуысь петӧм ошкильлы, кодлысь вотчысьясыд чӧд-пувтӧ вотісны.
Окотапырысь "Пышкайысь" ворсім. Вӧлӧмкӧ коми ныв-зоныд кужӧны нявзыны (уна ногӧн), а оз "мяукайтны". А нявӧстысьсӧ, и бать-мамыд ӧні тайӧс зэв бура гӧгӧрвоисны, сьӧкыд тай тӧдмавны.
"Кань, пӧч да нӧк кашникъясӧн" ворсігӧн детинаяс вывті нин ӧдйӧ кутісны котравны паськыдінті: ковмис дугӧдчыны, медым некодӧс кок вывсьыс эз уськӧдны.
"Гизь-гизь, гораньӧй" ворсӧмын кыкӧн сідз эз и тӧдмавны, код дорын дзебӧма кизьыс: ӧтиыслы ковмис "кикуруллю" шуны, мӧдыслы - нявӧстны.
Пӧсь кисьтӧм бӧрын зіля пуксим тшаюйтны. Кампет-печенньӧ бырис тшай дорысь ӧдйӧджык. Ёна и тшыгъялӧмаӧсь час чӧжнад котралӧмысь!
Зэв нимкодь, мый "Шуда котыр" клублӧн чукӧстӧм вылӧ век волӧны выль семьяяс. Вочасӧн быдмӧны да локтӧны зонпоснияс, кодъяс таӧдзыс гортас мамъясыскӧд пукалісны.
Ӧшым тӧлысь 22-ӧд лунӧ нуӧдам выльвося гаж. Виччысям челядьӧс, ай-мамсӧ, пӧль-пӧчсӧ. Велӧдӧй тӧв, Кӧдзыд пӧль, Лымныв да лым йылысь коми кывбуръяс, "Коз пу" йылысь сьыланкыв. Ставсӧ позьӧ аддзыны со татысь.
Выльторъяс позьӧ аддзыны "Шуда котырысь" да "Кыв поз" котырысь.
Быд тӧлысьлӧн коймӧд шойччан лунӧ "Шуда котыр" клуб чукӧртчылӧ аслас уджтасӧн, медым челядькӧд ӧтвыв коллявны кадсӧ да та дырйи нӧшта на и варовитны комиӧн. Важӧнкодь нин эг ворслывлӧй, и со шуим казьтыштны пӧль-пӧчлысь ворсанторъяссӧ.
Коді важӧн нин волывліс "Шуда котырлӧн" уджтасъяс вылӧ, найӧ чолӧмасисны ӧта-мӧдыскӧд важся тӧдсаяс моз да пыр жӧ и пызйисны-котралісны отаинті. Майбыр, Ёртасян керкалӧн Ыджыд жырйын вӧлі кӧні кок веськӧдны. На бӧрся вӧтчисны и посниджыкъяс - ар кыка ныв-зон. Ризъялісны - унатор налы оз и ков шуны.
Челядькӧд ворсім час чӧж. "Ӧшкӧ-бабӧысь" ворсігӧн ёна жӧ и котралісны челядьыд - пышъялісны, медым не сюрны гуысь петӧм ошкильлы, кодлысь вотчысьясыд чӧд-пувтӧ вотісны.
Окотапырысь "Пышкайысь" ворсім. Вӧлӧмкӧ коми ныв-зоныд кужӧны нявзыны (уна ногӧн), а оз "мяукайтны". А нявӧстысьсӧ, и бать-мамыд ӧні тайӧс зэв бура гӧгӧрвоисны, сьӧкыд тай тӧдмавны.
"Кань, пӧч да нӧк кашникъясӧн" ворсігӧн детинаяс вывті нин ӧдйӧ кутісны котравны паськыдінті: ковмис дугӧдчыны, медым некодӧс кок вывсьыс эз уськӧдны.
"Гизь-гизь, гораньӧй" ворсӧмын кыкӧн сідз эз и тӧдмавны, код дорын дзебӧма кизьыс: ӧтиыслы ковмис "кикуруллю" шуны, мӧдыслы - нявӧстны.
Пӧсь кисьтӧм бӧрын зіля пуксим тшаюйтны. Кампет-печенньӧ бырис тшай дорысь ӧдйӧджык. Ёна и тшыгъялӧмаӧсь час чӧжнад котралӧмысь!
Зэв нимкодь, мый "Шуда котыр" клублӧн чукӧстӧм вылӧ век волӧны выль семьяяс. Вочасӧн быдмӧны да локтӧны зонпоснияс, кодъяс таӧдзыс гортас мамъясыскӧд пукалісны.
Ӧшым тӧлысь 22-ӧд лунӧ нуӧдам выльвося гаж. Виччысям челядьӧс, ай-мамсӧ, пӧль-пӧчсӧ. Велӧдӧй тӧв, Кӧдзыд пӧль, Лымныв да лым йылысь коми кывбуръяс, "Коз пу" йылысь сьыланкыв. Ставсӧ позьӧ аддзыны со татысь.
Выльторъяс позьӧ аддзыны "Шуда котырысь" да "Кыв поз" котырысь.
Комментариев нет:
Отправить комментарий